Орнамент.org.ua

05/08 :  Випуск аудіо-диску

Вийшов у світ аудіо-диск Володимира Підгірняка "Експрес "Броди-Київ-Полтава". На диску знаходяться вірші Василя Стуса, Бориса Олійника, Івана Драча, Богдана-Ігоря Антонича, Володимира Коломійця, Дмитра Павличка, Валерія Гужви та Роксолани Підгірнякк Автор музики - Володимир Підгірняк.

Придбати диск можна на сайті www.mishok.org.ua.

1. Пісня про Броди - 4:02

Слова та музика: Володимир Підгірняк

Різні є пісні, про різні міста, та серце хоче про рідне,
про те, де забилися наші серця і виросли ми непомітно.
Миле і рідне вивело в світ нас - сонцю назустріч крізь бурі й негоди.
Що нам на згадку взяти в Майбутнє? Візьмем на згадку пісню про Броди.Тихо шепочуть каштани у Бродах,
Вечір ледь чутно дзвенить.
А ми з тобою йдемо обоє.
Ні! Ти завмри в цю мить.

Приспів
- Ти послухай місто.
Чуєш? Лине пісня.
Тихо навіює смуток і радість нам,
Наче та осінь пізня.
- Ти послухай місто -
То органів звуки.
Броди своїми сторукими вулицями
Наші з’єднали руки.

Може розпадуть наші дороги,
Дружба розпаде оця.
Але я знаю згадка про Броди
Наші зворушить серця.

Приспів
Тихо шепочуть каштани у Бродах.
Кажуть є кращі міста.
Але у Бродах ми залишили
Наші юнацькі літа.

Приспів
2. Мені другої не знайти - 3:27

Слова: В. Коломієць.
Музика: В. Підгірняк

Мені другої не знайти,
Такої гожої як ти,
Такої доброї і вірної,
Моєї думи повечірньої,
Моєї втіхи - сумоти.

Приспів
Зоря мигтить...
чи трепет вій?
Струмок дзюрчить..
чи голос твій?
Чола злегка
вітрець торка...
А марю я: твоя рука. / 2р.

Поринув би у глиб віків,
Полинув би у даль світів,
Але без тебе там загину я,
Своєю спалений провиною,
Без любих брів, без тихих слів...

Приспів
Не скрізь верба,
де плин - вода.
Де є журба -
не всяк біда.
Як п’єм снагу...
і гомін згув,
і мерхне казка ніжних губ. / 2р.


3. І звідкіль воно - 4:25

Слова: Б. Олійник
Музика: В. Підгірняк

І звідкіль воно - хмара волохатая,
Та моє серце тужно облягає?
- Ох, було б тобі перше чим кохатися,
Та напитися води аж із Дунаю... / 2р

Та було б, мамо, та було б, розумнице,
Та було б слухать - серце не питається.
А тепер мені тополиная вулиця
За четвертою хатою кінчається. / 2р.

А вже в тій хаті відбули заручини,
відтюгукали старости з боярами.
І зосталося лише моє засмучення
На причілкові одиноким явором. / 2р.

І летять гуси, і летять журавлики,
І літа мої листом осипаються.
Тільки й досі ще молода жура моя
За четвертою хатою кінчається. / 2р.


4. Пісня Дзвінки - 3:37

Слова: Б. Антонич
Музика: В. Підгірняк

Соловейку - князю ночі,
Не дзвони в діброві!
Ніч нам з карт виворожила:
Не тривать любові. / 2р.

Соловейку - князю ночі,
Не клич із ліщини!
Зірки наші розлучились,
Одна з них відлине.

Соловейку - князю ночі,
Не співай на терні!
Ніч закрила карти долі,
Щастя не поверне. / 2р.

Соловейку - князю ночі,
Не мани із лугу!
Від’їжджає мій коханий
може знайде другу. / 2р.

Лиха зоре, невідома,
Долі нам не плутай!
Від’їжджає мій єдиний,
Залишивши смуток.

Соловейку - князю ночі
Не співай на вільсі!
Стежки наші розійшлися,
Не зійдуться більше. / 2р.


5. Марія - 5:07

Слова невідомого автора
Музика: В. Підгірняк

Ранкова зоря - Марія.
Вечірня зоря - Марія.
Згоряє зоря - Марія.
Мрія моя згоря!
Ранкова роса медова,
Вечірня роса, як сіль.
Серце жада любові,
замість любові - біль.

Приспів
Маріє, моя єдина,
Сни мої голубі.
Якби не було України,
Молився б тільки тобі.

Вийду у світ із хати
Через пороги три
Стану вітрів благати:
- Добрий вам день вітри!
Годі вам дебрі теребить,
Вихори в житі кружить
Серце Марії не треба
Чарами приворожить.

Приспів
Так - щоб ні батька, ні неньки!
Так - щоб ні їсти, ні пить.
Тільки б мене молодого
Вірно і вічно любить.

Знаю: вітри не поможуть,
Ніякі-ніякі вітри.
Ім’я це на біль перемножить
Не раз і не два і не три.
Пізно, було б шанувати.
Кохане, органне ім’я.
І сам ти собі винуватець,
І сам ти собі суддя.

Приспів
Маріє, моя єдина,
Сни мої голубі.
Якби не було України,
Молився б тільки тобі.


6. Києва зелені брами - 2:27

Слова: Д. Павличко
Музика: В. Підгірняк

Коли каштани в Києві цвітуть
І пахнуть медом голоси киянок -
Моя душа світлішає, мов ранок,
Вивітрюється з крові каламуть.


Бентежить сонце, як жіноча грудь,
Побачена крізь марево фіранок.
І прагну я свого життя останок
На білу свічку цвіту обернуть.


Світитися жадаю між братами.
Добром і радощами
По світах розвіятись ясними пелюстками.
А коли ні - опасти хочу в прах,
Щоб вистелявся світлом вічний шлях.
Світам під Києва зелені брами.


7. Річка Либідь - 5:00

Слова: В. Гужва
Музика: В. Підгірняк

Розцвіла у червні липа,
В липні одцвітала,
В надвечір’ї річка Либідь
У Дніпра питала:
- Ой, Славуто, брате милий,
Світять тобі зорі,
Чом так швидко котиш хвилі
До синього моря?

Зацвіла зоря при ночі,
Вранці одгоріла,
Одвела дівчина очі,
Тихо гомоніла:
- Ой козаче, чом у тебе
Думи невеселі,
Не карайся, ой не треба,
Слухати не сила.

Восени пожовкла липа,
Листячко ранила,
В передзим’ї річка Либідь
у Дніпра просила:
- Ой, Славуто, брате любий,
Порятуй од скрути,
Бо ідуть морози люті,
Вже мені не бути.

Мерехтіли зорі сиві,
Падали на жниво.
В дівчиноньки очі сині,
Слово нещасливе:
- Ой, козаче, серце в’яне,
Де ти забарився?
Ой ні нащо цвіт духмяний
Липовий наснився...

Розцвіте і знову липа,
Буде одцвітати,
Знову буде річка Либідь
Доленьки питати.
Запалають зорі знову,
Над землею стануть,
та не чути вже розмови
Дівчини з коханим. / 2р.


8. Мій Київ - 4:02

Слова: за мотивами поезії Богдана-Ігоря Антонича
та Івана Драча
Музика: Володимир Підгірняк

Горять як ватра забобони
Віків минулих - снів іскристих.
В китайці заходу червоній
Моєї молодості місто.
Як та легенда таємниче
В хлоп’ячих споминів заслоні!
І знов минула юність кличе
Як давні кличуть забобони.

Приспів
Київ, мій Київ - слов’ян карооча краса.
Київ, мій Київ - з віками вона не згаса.
Київ, мій Київ - пісенна мова твоя.
Київ, мій Київ - в ній вічні і ти, і я.

Тремтить в цей вечір бог язичний
І щиро заклинає зорі!
Хай всіх закоханих у Київ
Пригорне ніч, Дніпро і море!
І вітер віє від століть
Крилатий, вільний і неспинний,
І вчить свободи, туги вчить
За чимсь незнаним і нестримним.

Приспів

З очима місяця і сонця
Встає мій Київ на світанку,
Вітає вікнами прийдешній
Сніп буйно-сонячного ранку.
Припнутий часу кінь крилатий
До золотавих бань Софії.
Вогненним стягом і блакиттю
Встають над містом наші мрії!

Приспів


9. Пісня Василя Стуса - 3:37

Слова: В. Стус
Музика: В. Підгірняк

Вже скоро місяць обживаю хату,
Що мабуть і навикнути пора,
Стілець і ліжко, вільних три квадрати,
В віконці грати, а в кутку параш...

І щохвилини в вічко зазирає
І скрадлива як кицька сатана,
Мов дірочку під серцем назначає.
Напевне - приписали до майна.

Тюремного уже й тебе самого,
Всі помисли твої і всі твої думки,
Занісши до реєстру потайного
І зачинивши на міцні замки.

Усе твоє життя в календарі
Розбите і розсипане по графах.
Це кондаки твої і тропарі,
Це кара, це з отрутою карафа.

І над тюремний мур, над цю журу
І над Софіївську дзвіницю зносить
Мене мій дух - нехайно і помру,
Та він за мене відтонкоголосить.

Приспів
Три тисячі пропащих вечорів,
Три тисячі світанків, що зблудили,
Як оленями йшли крізь чагарі
І мертвого мене не розбудили. / 2р.


10. Через роки нам - 3:54

Слова: О. Орач
Музика: В. Підгірняк

Через роки нам,
Через ріки нам
Не перебрести,
Не переплисти.
Од самих себе
До себе самих
Утечем хоч так - у листи.
А передсвітом
Дня первоцвітом,
Напівмарені напівсну,
Спиш не спиш - мовчиш
I пригадуєш.
чи пригадуєш ту весну?

Приспів
Як стоялось - очі в очі,
Цілувалось - ковток на обох.
Прокрадався до тебе хлопчик.
Повертався від тебе бог.
Біль до болю - хоч на хвилину
Одне в одного перейти.
Через долю - не через долину -
Переглянутись, не перейти. Не перейти.

Тільки все-таки
Десь передсвітом
Напиши мені, напиши.
В ім’я вірності,
В ім’я рівності,
В непогрішності согріши.
Через роки нам,
Через ріки нам
Не перебрести,
Не переплисти,
Од самих себе,
До себе самих
Утечем хоч там у листи

Приспів


11. Над Полтавою - 3:27

Слова: Б. Олійник
Музика: В. Підгірняк

Над Полтавою - літо бабине.
У Санжарах - падолист...
Що ж ти, мила, зі мною бавишся:
Став я тінню - подивись!

Я біжу, аж іскри порскають
З-під років, як з-під чобіт...
Ну навіщо ти мені Ворсклою
Зав’язала білий світ?

Приспів
Ну навіщо ти, ну навіщо ти
Мені Ворсклою зав’язала білий світ. / 2р.

Я ж не камінь, та я ж не дерево.
То допоки - одвічай:
Я на цім, ти на тому березі,
Посередині - печаль?

Може б я до якої горлиці
Перекинув тихий міст,
Але ж ти мені, мила, Ворсклою
Зав’язала білий світ.

Приспів
Але ж ти мені, але ж ти мені
Мила Ворсклою зав’язала білий світ. / 2р.


12. Додому - 2:48

Слова та музика: Роксолана Підгірняк

І знову я чекаю мить,
Луна гудок і поїзд мчить,
Вистукують колеса так знайомо.
Душа моя сама дзвенить,
А за вікном все в даль летить,
І поїзд мчить, везе мене додому.

Приспів
Додому, додому, додому
На два якихось дні.
Додому, додому, додому
Лишень на вихідні.

Усі мої жалі й гріхи
Сховались за старі дахи,
Де їх вже не знайти тепер нікому.
Летять за горизонт птахи
І сходяться усі шляхи
У шлях один, що нас веде додому.

Приспів



Прослухати деякі пісеньки:



admin  Основна  Коментарі відключені