>> Стаття з газети "Київ вечірній" за суботу, 24 квітня 1993 року.
Володимир Підгірняк.


Усім відоме слово «писанка» походить від слова «писати». Про що пишеться на «Бродівській» писанці? А про те ж саме, про що пишеться на поштових листівках релігійного, громадського та приватного змісту. Але для непосвячених суть писанки лише в красивих орнаментах, і тому нерідко обмальовують її квіточками.
В зв’язку з відродженням нашої культури є потреба розвивати писанкарство як засіб духовного спілкування людей. Тому письмо «Бродівської» писанки могло б прокласти один із шляхів досягнення цієї мети.
Ознайомимося спочатку з абеткою.
Далі візьмемо яйце і зорієнтуємо його гострим кінцем догори, а тупим – донизу. Щоб зафіксувати це положення, на гострому кінці намалюємо сонце, а на тупому – землю, або вгорі зірку, а внизу воду, або пташку і квітку і т.п. Виділимо ці поля межами.
Далі пишемо дату події, якій присвячена писанка, або дату її написання. Спочатку пишеться рік. Цифри розташовуються послідовно від верхньої межі вниз і теж відмежовуються. Нижче подається фаза Місяця (ранній, старий, повний), стан характерної планети чи сузір’я (див. мал.).
Потім розвертаємо яйце таким чином, щоб низ був зверху і аналогічно рокові пишемо число дня, відмежовуємо і повідомляємо пору року (весна, літо, осінь, зима), місяць, день тижня. Якщо це не має принципового значення, то день тижня і стан Місяця, планет та зірок не пишемо.
І, нарешті, пишемо текст. Він має бути лаконічний, як в телеграмі. Кожне слово пишеться у вигляді квітки. В центрі квітки (пуп’янку) поміщаємо першу букву. Залежно від того, скільки виберемо пелюстків для квітки, стільки ж буде радіальних осей, на які нанизуються букви наступного рівня. Букви певного рівня розташовуються праворуч від радіальних осей і лише в проміжку між ними по законах симетрії. Орієнтація символів букв довільна (тобто, можна їх покласти на бік, поставити «догори ногами» тощо). Якщо букви розташовуються на радіальній осі, то вона стає уявною. Коли хочемо замість уявної радіальної осі показати явну, то букви вздовж неї зображуються дзеркально. Квітка, утворена написанням власного імені, обмежовується. Якщо слово загальновідоме, то можна обмежитись першою буквою, або першою і останньою, але об’єднаними знаком «пасок» (див. мал.).
Завершується писанка короткою молитвою або побажанням. Ім’я автора писанки розміщується за нижньою межею на фоні землі, чи в комбінації з зображенням, яке фіксує низ писанки.
Колір фону писанки вибирається в залежності від змісту: релігійного – синій, світського – червоний, приватного – жовтий та інші.
При узагальненні напису для виділення букв і слів використовується колір, що полегшує читання.
Детальніше з символікою писанок ви зможете ознайомитися в одному з номерів «Добривечора».
Володимир Підгірняк.