Вишитий рушник
РУШНИК ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
Обговорення
Обговорення
Рушники вишиваються до найважливіших подій в житті людини, таких як:
- День народження;
- входження до Роду (родовід);
- досягнення повноліття;
- походу;
- одруження (сватання, шлюб);
- створення сім'ї;
- проводів.
Ще вишиваються рушники релігійного змісту, ритуальні, календарі, рецепти приготування страв і ліків, обереги.
Розглянемо основні компоненти і композиційні прийоми вишивання рушників. Як допоміжний матеріал використаємо книгу „Знаки стародавніх українських вишивок” (упорядник Тетяна Островська, видавництво „Соняшник”, 1992 рік, Київ).
РУШНИК ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
Символіка цього типу рушника розкривається у такій пісні:
- Ой, щасливая година
Народилася дитина!
Народила сина (доню) мати,
Стала Сонцем називати,
Сонечком! - Будь здорова рідна мати,
Позволь сина (доню) повидати.
Позволь сина (доню) повидати,
Щастя й долі побажати
Навіки! - (Для сина) Виростай же мій синочку,
Та ясніший світаночку,
А як дуб той величавий,
Як калина кучерявий
... (ім’я)! (Тарасику!). - (Для дочки) Виростай же моя дочко,
Та ясніша світаночку,
А висока як ліщина,
Кучерява як калина,
(ім’я)! (Оксанонько!).
Зміст і трактовка символів
З народженням дитини у Світ з’являються три речі:
Ця триєдина сутність символізується у вигляді Оберега.Побажання щастя і долі дитині втілюється у полуниці і означає:
- Хай душа розквітає цвітом,
- а серце повніє добротою,
- а доля буде солодкою!
Ясний світанок - по-давньому „ЛЕЛЬ” (кохання), а сонячне проміння - „ПОЛЕЛЬ” (шлюб). Їх народжує Вранішнє Сонце - „РА” (родина). Схід Сонця, як народження дитини, втілюється у суниці, яка одночасно росте, цвіте і плодоносить.
Народження матір’ю хлопчика чи дівчинки символізується стиглою калиною, на якій росте або дубове листя і жолуді (народження хлопчика), або листя ліщини і горішки (народження доньки).
Текст
На рушнику вишивається текст такого змісту:
- ім’я та прізвище дитини;
- рід;
- дата народження;
- місце народження;
- молитва за новонародженого;
- ім’я автора вишивки.
Композиція елементів рушника
Перед тим як братися за вишивання, слід помолитися:
„Господи, Ти благословляєш тих, що Тебе благословляють і освячуєш тих, що на Тебе покладаються. Спаси людей твоїх і благослови насліддя Твоє, повноту Церкви Твоєї збережи, освяти тих, що люблять красу Дому Твого; прослав їх Божественною Твоєю силою і не остав нас, що надіємось на Тебе. Бо всяке добре даяння і всякий звершений дар з висоти є, сходячи від Тебе, Отця світла, і Тобі славу, подяку і поклоніння віддаємо, Отцю, Сину і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки вічні”.
Промовивши молитву, вишивати починаємо з кінців полотна і дзеркально. Враховуємо, що до кінця пришиваються китиці, тороки, або мереживо, що символізують Сонце, бо присутність Радості і Світла з Божої милості робить життя кращим, а долю лагіднішою. Проводимо межу.
Над межею посередині полотна вишиваємо „Дуб-калину” або „Ліщино-калину”.
З обох боків „Дуб-калини” чи „Ліщино-калини” симетрично розміщуємо „Леля-Полеля”.
Зверху над „Лелями-Полелями”, як на стовпах, пишемо текст. Для прикладу скомпонуємо текст, який міг бути вишитий мамою Тараса Шевченка:
- ім’я та прізвище дитини:
Тарас Шевченко; - рід:
тато Григор Шевченко;
мама Катря Бойко;
дочка Катря;
син Микита;
син Тарас; - дата народження за сонячним календарем:
9 березня 1814 р.; - дата народження за місячним календарем:
в зв’язку з відсутністю зафіксованої дати за місячним
календарем даних не подаємо; - місце народження:
село Моринці де Черкащина.
Над текстом посередині полотна вишиваємо „Полуницю”.
З обох боків і зверху „Полуниці” розташовуємо молитву за новонародженого:
„В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Пречиста діво Маріє, будь моїй Дитині Матір’ю і заступницею, Святий обручнику Йосипе, заопікуйся моєю дитиною. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!”
Загальний вигляд композиції елементів рушника подано у додатку. Кольорове вирішення - червоно-чорне, але допускаються кольорові відповідники букв. Побіжно зауважимо необхідність дзеркального вишиванням обох крил рушника. Може статись, що душа дитини передчасно залишить цей світ. В останню дорогу на землі їй покладуть половину рушника, а другу залишать у себе, бо доки житиме пам’ять, доти є віра в духовне спілкування і про зустріч на тому світі за допомогою рушника..jpg)





